Нема процвітання без миру, або чому Global Flourishing Agenda має враховувати війни і політичну нестабільність у світі (Англ)

Анотація

Будь-яка змістовна модель людського процвітання (human flourishing) має починатися з усвідомлення основоположної необхідності миру. Хоча Глобальні Цілі Процвітання (Global Flourishing Goals) пропонують амбітну й людиноцентричну альтернативу Цілям Сталого Розвитку (Sustainable Development Goals), обидві вони передбачають умови геополітичної стабільності, які є рідкістю в нашому світі, особливо сьогодні. У часи, позначені зростанням кількості воєн, відступом від демократії та відродженням крайнього націоналізму, дискурс процвітання ризикує стати відірваним, недоречним і навіть етично скомпрометованим, якщо не братиме до уваги життєвих реалій спільнот у кризі. Цей розділ доводить, що процвітання слід переосмислити крізь політично грамотну, чутливу до напруги призму. Беручи війну за головний приклад, цей підрозділ розвиває феноменологічний опис того, як збройний конфлікт перебудовує екзистенційні структури повсякденного життя, так що процвітання стає менше проєктом самореалізації та більше боротьбою за виживання, часову тяглість, взаємну довіру й моральну витривалість. Уводячи процвітання в діалог із вимогами політичної та історичної свідомості, цей розділ пропонує модель «стійкого процвітання» під час війни, сформульовану як чутливий до напруги, поетапний підхід, що завершується закликом до структурованого плюралізму: універсальної відданості гідності в поєднанні з диференційованими шляхами процвітання, чутливими до неідеальних умов.