Усність як елемент історико-філософського дослідження (Укр)

Анотація

У сучасних дослідженнях, що використовують методи усної історії філософії, усне спілкування (зокрема, інтерв’ю) розглядають лише як технічний етап у підготовці остаточного тексту. Авторка доводить, що первинні аудіо/відеозаписи такого інтерв’ю, «усні чернетки», слід розглядати як самостійний матеріал. Адже письмовий текст не відображає інтонацій співрозмовників; до того ж порівняння початкового матеріалу і остаточного тексту може стати важливим для майбутніх дослідників. Після того як розшифрований і узгоджений текст інтерв’ю набув остаточного вигляду, співрозмовники мають його ще раз проаналізувати і доповнити коментарем. Призначення цього коментаря: (1) прояснити незрозумілі моменти тексту; (2) зафіксувати особливі думки будь-кого з учасників інтерв’ю. Отже, кінцевим продуктом інтерв’ю як методу усної історії філософії мають стати аудіо/відеозапис, підсумковий текст, а також коментар до нього.